Нейрохірург вищої категорії,
кандидат медичних наук;
Понад 20 років досвіду у сфері нейрохірургії.
Гіпергідроз – синдром підвищеного потовиділення, вкрай неприємна ознака, яка приносить людині дуже багато незручностей, що призводить до розвитку комплексів, сором’язливості, соціальної закритості. Розрізняють загальний та локалізований гіпергідроз.
Загальний є результатом впливу факторів зовнішнього середовища (висока температура повітря), фізичної та/або емоційної напруги та носить фізіологічний характер, або є симптомом низки патологічних процесів (туберкульоз, ураження нервової системи, гіпоглікемія).
Найбільш поширена локалізована форма – це долонно – підошовний гіпергідроз. За статистикою, ця патологія зустрічається у 3% населення планети.
Долонний гіпергідроз часто стає причиною того, що люди не можуть займатися своєю професійною діяльністю, вчитися та й просто вільно спілкуватися з людьми. Гіпергідроз – патологія, яку не тільки можна, а й обов’язково потрібно лікувати.
Основний симптом гіпергідрозу долонь – постійно мокрі руки, холодні на дотик, краплі поту скочуються з пальців. Якщо лікування не було проведено відразу, при виявленні першої симптоматики підвищеного потовиділення рук, захворювання посилюється, піт збирається все частіше та у більшій кількості, з’являється дуже неприємний запах через надмірну кількість патогенної мікрофлори на шкірі. При надмірному виробленні секрету потовими залозами підвищується ризик розвитку безлічі шкірних та інфекційних захворювань.
Потіють долоні завжди, незалежно від того, жарко людині чи ні. Взимку під впливом холодних температур інтенсивність потовиділення може трохи знижуватися, але повністю патологія не проходить. Посилення симптоматичної картини спостерігається під час стресової ситуації, якщо людина з’їла гостру їжу. Під час фізичних занять потовиділення посилюється і стає просто нестерпним.
Згідно зі статистикою, більший відсоток пацієнтів із діагнозом гіпергідроз рук – жінки, і пов’язано це з анатомічними особливостями та функціонуванням гормональної системи. При гіпергідрозі рук слабкої інтенсивності людина вчиться самостійно справлятися із симптомом – легко одягатися, часто протирати руки серветками, відмовляється від спецій. Але у разі середньої та тяжкої форми захворювання, коли впоратися самостійно з проблемою неможливо, настає депресія, людина змушена залишити місце навчання чи роботи, розвиваються комплекси через неможливість вести нормальний спосіб життя та існувати в соціумі.
У поодиноких випадках гіпергідроз рук виникає з незрозумілих причин, ідентифікувати які неможливо. Серед відомих факторів, які можуть провокувати розвиток підвищеного потовиділення на долонях, виділяють:
Надмірне скупчення залоз, які виробляють піт – найчастіша причина виникнення гіпергідрозу рук. Пов’язано це із генетичними особливостями організму. Це найпоширеніший фактор, що провокує підвищену пітливість рук.
Нерідко гіпергідроз виникає внаслідок порушень у роботі нервової вегетативної системи. При таких порушеннях підвищений потовиділення долонь спостерігається під час фізичного навантаження, під впливом стресових ситуацій або коли людина потрапить під вплив високих температур. У нормальному стані руки все одно будуть вологими, але потовиділення буде відносно помірним.
Вироблення секрету потовими залозами регулюється ендокринною системою, зокрема залозами внутрішньої секреції. При будь-яких порушеннях гормонального фону, що зустрічаються під час різних хвороб, наприклад діабету, змінюється обсяг секрету, що виробляється потовими залозами. Часто така патологія спостерігається у жінок під час клімаксу, під час менопаузи, у вагітних.
Захворювання та розлади психічного характеру впливають на роботу потових залоз. Зустрічається підвищене потовиділення або гіпергідроз долонь та стоп, а також інших частин тіла у людей, які мають нестабільне емоційне тло. Найчастіше патологічне потовиділення спостерігається у людей із істеричним складом характеру.
Ряд інфекційних захворювань може провокувати підвищену пітливість. Це стосується хвороб, які супроводжуються постійно підвищеною температурою тіла, наприклад, при туберкульозі. Як тільки буде вилікувано причину гіпергідрозу, неприємна симптоматика зникне.
Методи лікування гіпергідрозу долонь підбираються лікарем індивідуально для кожного пацієнта, все залежить від ступеня вираженості симптому та причин його виникнення. Гіпергідроз слабкої інтенсивності може купуватися консервативними методиками, наприклад, різними ваннами на основі заспокійливих трав, які нормалізують роботу потових залоз. Часто пацієнтам з помірною формою гіпергідрозу долонь вдається досягти позитивного ефекту за допомогою використання спеціальних присипок.
Антиперспіранти для долонь – новий медичний препарат, який допомагає вирішити проблеми спітнілих рук тим людям, у яких гіпергідроз має слабку або середню інтенсивність. Повністю усунути симптом антиперспірантом не вийде, дані препарати допомагають лише зменшити інтенсивність виділення поту на 50%. Такі антиперспіранти мають різний рівень концентрації основної речовини, їх можна використовувати як для шкіри пахвових западин, так і для долонь. Так як на руках шкіра набагато грубіше, ніж у пахвах, тому для усунення симптомів гіпергідрозу рук необхідно набувати антиперспіранти, в яких активна речовина становить не менше 30%.
Методика ионофореза – техніка на потові залози високочастотним електричним струмом. Позитивного ефекту вдається досягти 85% випадків. Але метод іонізації не дає постійного результату, і процедуру необхідно буде повторити через кілька місяців (в середньому ефект від методу тримається 6-9 місяців). Іонізацію категорично заборонено проводити пацієнтам із наявністю кардіостимуляторів та вагітним жінкам.
Ін’єкційний метод лікування гіпергідрозу рук – уколи спеціальної речовини ботоксу, яка блокує вироблення секрету потовими залозами. Тривалість ефекту становить 6 місяців – 1 рік, після чого процедуру потрібно повторити знову. Ін’єкції ботоксу допомагають практично всім пацієнтам із проблемою гіпергідрозу, у тому числі і за наявності вкрай інтенсивної пітливості долонь.
Лікування гіпергідрозу успішно проводиться із застосуванням малоінвазивних методів.
Один із інноваційних методів лікування гіпергідрозу, що гарантує швидкий та стійкий ефект – радіочастотна нейроабляція симпатичних гангліїв. Суть даної процедури полягає в тому, що відбувається обробка симпатичних гангліїв високочастотними електричними імпульсами, що подаються через спеціальну канюлю радіочастот, з метою деструкції або модуляції зазначених структур. Процедура проводиться:
До процедури.
Після процедури.
Підвищення температури правої кінцівки (як із критеріїв ефективності) відразу після процедури.
Для порівняння, температура лівої кінцівки на момент початку процедури.
Після закінчення процедури пацієнт протягом години перебуває під медичним наглядом і далі повертається до звичайного способу життя, без жодних обмежень.
Метод ендоскопічної симпатектомії – це малоінвазивна операція, яка передбачає висічення нерва. Під час процедури лікар робить невеликі розрізи в пахвових западинах, через які вводиться спеціальна голка з камерою на кінці та інструмент для висічення нерва.
Операція вимагає:
Кліпування симпатичного ствола.
Незважаючи на те, що після цієї процедури підвищена пітливість в обробленій області проходить, вона може виникнути в іншому місці. І хоча зустрічається так званий ефект компенсації у 5-7% випадків, до нього потрібно бути готовим.
Незалежно від обраного методу лікування патології, пацієнту необхідно правильно доглядати шкіру долонь, щоб ефект від консервативних методик або малоінвазивних операцій був тривалим. Рекомендується щодня використовувати креми на основі натуральних, рослинних компонентів, які підсушують шкіру, купірують запальний процес і знищують патогенну мікрофлору – причину появи неприємного запаху поту.
Дізнайтесь більше про специфіку захворювань та методи лікування
ЗАПИСАТИСЯ
НА КОНСУЛЬТАЦІЮ
Для запису на консультацію зв’яжіться через месенджери або за контактним номером телефону
Графік роботи
Прийом заявок цілодобово
Пн - Пт | 09:00 - 19:00
Сб | 09:00 - 16:00 (онлайн)
Номер телефону
Дізнатись більше про
онлайн консультацію та прийом в клініці