Гемангіома хребця

При докладному гісто-хімічному дослідженні виявлено, що гемангіоми не містять пухлинних клітин та клітин з підвищеною мітотичною активністю, проте досі неясним залишається механізм виникнення та зростання цих утворень.

Виникнення гемангіом спостерігається у будь-якому віці, як у чоловіків, так і у жінок. За загальносвітовими даними частота виникнення у популяції близько 11%. Переважна більшість гемангіом протікають безсимптомно і випадково виявляються під час обстежень — лише 0,9-1,2% усіх гемангіом супроводжуються симптоматикою. Локалізація будь-яка, водночас гемангіома найчастіше зустрічається у тілах хребців, особливо нижньогрудних і поперекових. Частота ураження хребта наростає пропорційно до віку. Цілком ймовірно, що так звана гемангіома хребців у людей старшого віку — це не справжнє новоутворення і не своєрідні телеангіектазії в атрофованій, порізній старечій губчастій кістці, а гамартома (вузлове пухлиноподібне утворення, що виникає внаслідок порушення ембріонального розвитку органів і органів воно знаходиться, але відрізняється їх неправильним розташуванням та ступенем диференціювання). У поодиноких випадках спостерігаються гемангіоми хребців у старшому дитячому та в юнацькому віці.

Будучи доброякісною освітою, гемангіома не метастазує і не виявляє тенденцію до швидкого зростання, проте, збільшуючись, вона розсуває і тіснить кісткові елементи, викликаючи їх остеокластичні розсмоктування. При цьому порушується цілісність і опорність тіла хребця, що може призводити до появи локальних болів або навіть перелому хребця: як до неускладненого, так і не ускладненого; міжхребцеві диски зазвичай залишаються інтактними. Також можливе здавлення спинного мозку та її корінців безпосередньо тілом опухли.