Синдром кубітального каналу
Олексій Єрошкін
Автор статті
Нейрохірург вищої категорії,
кандидат медичних наук;
Понад 20 років досвіду у сфері нейрохірургії.
Нейропатія ліктьового нерва (ульнарний, кубітальний синдром) – патологія, коли він відбувається защемлення ліктьового нерва у місці ліктьового згину. Основний симптом захворювання – біль, схожий на той, що відчуває людина, коли вдарить внутрішній бік ліктя.
Канал, в якому знаходиться нерв, складається з м’язової тканини, кістки та зв’язки. Якщо випрямити лікоть, цей канал можна намацати, поклавши пальці на невелику опуклість у внутрішній стороні ліктьового вигину. Цей нерв відповідає за роботу нижніх фаланг безіменного пальця, чутливість мізинця та регулює роботу згинальних м’язів кисті.
ВАРТІСТЬ КОНСУЛЬТАЦІЇ
від 2500 грн
Причини виникнення патології
Пошкодження нерва ліктьового суглоба виникає з таких причин:
- дегенеративні патологічні процеси у ліктьовому суглобі;
- тривале виконання монотонних рухів ліктем;
- травматичні ушкодження;
- професійне заняття спортом;
- особливості трудової діяльності (у зоні ризику знаходяться люди таких професій, як водії, ковалі, професійні спортсмени, які займаються борцівськими видами спорту, слюсарі).
Нейропатія ліктьового нерва – професійна хвороба багатьох людей, які за специфікою своєї трудової діяльності, довго виконують монотонну роботу, що вимагає згинання та розгинання ліктьового суглоба. Часто роздратування нервового корінця відбувається у разі, коли людина сидить, підперши голову рукою, а лікоть знаходиться на столі, або ж під час керування автотранспортом, верстатом. Непоодинокі випадки, коли розвиток синдрому пов’язаний з травмою ліктьового суглоба – посттравматична невралгія.
ЗАПИСАТИСЯ
НА КОНСУЛЬТАЦІЮ
Для реєстрації на консультацію заповніть форму або зв’яжіться за допомогою месенджерів
Клінічна картина
Перша і основна ознака невралгії ліктьового суглоба – почуття оніміння, що виникає на тильній стороні кисті і поширюється на верхню фалангу мізинця та безіменного пальця. Якщо вчасно не звернути увагу на цю ознаку і не пройти лікування, просте оніміння переросте на больовий синдром. Через те, що будь-який рух пензлем і пальцями призводить до болю, рухи стають незграбними, людина не може нормально виконувати звичну роботу.
Якщо ліктьовий нерв був пошкоджений через травму, людина відчуває дуже неприємні відчуття, схожі на простріли, які поширюються на мізинець. Цей стан називає симптомом Тинеля. Загальні ознаки розвитку синдрому кубітального каналу:
- скутість у рухах рукою;
- оніміння в пальцях (безіменний та мізинець);
- слабкість у руках;
- біль у лікті.
Ознаки патології можуть поступово розвиватися, посилюючись під час нічного сну. Пацієнт починає зазнавати труднощів зі звичними рухами – тримати столові прилади, взяти сумку. Симптоматична картина може наростати протягом кількох годин, досягати піку, а потім спадати. Якщо біль, почуття оніміння та інші неприємні відчуття не минають протягом 2-3 тижнів, і симптоми посилюються під час сну, необхідно звертатися до лікаря.
Діагностика проблеми
Для того, щоб поставити точний діагноз, лікар насамперед вивчає анамнез пацієнта. Основні питання, відповіді на які допоможуть лікарю розпізнати патологію – які саме пальці перестали діяти нормально, і чи почуття слабкості в пензлі. Важливу роль відіграє професійна діяльність людини, наявність травм ліктьового суглоба.
Тунельна невропатія ліктьового нерва має схожі риси з синдромом тенісного ліктя, але з тією відмінністю, що при кубітальному синдромі німіє мізинець і безіменний палець, а при тенісному лікті людина відчуває біль у ділянці передпліччя.
Обов’язковий захід діагностики – проведення фізикального огляду. У ліктьовому суглобі є кілька місць, у яких може статися защемлення корінця нерва. Щоб точно визначити місце розташування защемлення, лікар почне натискати на певні точки внутрішнього вигину ліктя, від чого пацієнт може відчувати неприємні відчуття, і навіть біль.
Для отримання більш детальної інформації пацієнт може бути спрямований на додаткове обстеження, зокрема визначення швидкості, з якої нерв передає імпульси. Даний метод діагностики дозволяє точно виявити наявність синдрому – якщо імпульс проходить по нерву повільніше, ніж повинен, це свідчить про перетискання нервового корінця.
Метод визначення швидкості проходження імпульсів нервом ліктьового суглоба називає ЭМГ – електроміографія. Даний метод діагностики дозволяє досліджувати стан м’язів передпліччя, робота яких може порушуватися через защемлення нерва.
Відгуки
пацієнтів Олексія
Нові статті
Дізнайтесь більше про специфіку захворювань та методи лікування
Методи лікування
Невралгія ліктьового нерва лікується двома способами:
- консервативний (медикаментозний);
- хірургічне втручання.
Вилікувати неврит ліктьового суглоба медикаментами можна лише на початкових етапах його розвитку та за слабкої вираженості симптоматичної картини. Основні засоби – протизапальні препарати, що сприяють полегшенню болю. Але під час лікування невропатії ліктьового нерва вкрай важливо остерігатися виконання рухів рукою, які завдають людині болю. Пацієнту необхідно якнайбільше відпочивати і максимально обмежити рухи ліктем.
Біль у лікті часто посилюється під час сну, і щоб полегшити стан, лікарі радять надягати на руку спеціальну шину із пластику, або використовувати подушку для ліктя. При початкових стадіях розвитку патології допомагає впоратися із синдромом кубітального каналу фізіотерапія. Основний метод фізіотерапії в лікуванні невралгії ліктьового нерва – терапія тепловими променями, що дозволяє не тільки полегшити больовий синдром, але й усунути причину защемлення нерва.
Хірургічна операція проводиться у разі, коли медикаментозне лікування та фізіотерапевтичні процедури не дали належного результату. Операція проводиться з метою звільнення нерва від стискання. При синдромі кубітального клапана використовують кілька методів хірургічного втручання:
- транспозиція ліктьового нерва – операція з формування нового каналу, який братиме свій початок від м’яза в передпліччя. Коли новий канал буде готовий, нерв переміщається до нього.
- метод видалення виростка – передбачає повне вивільнення ліктьового нерва, який зможе надалі вільно рухатися кубитальним каналом, без ризику виникнення тиску кісток.
Реабілітаційний період
Як швидко людина зможе знову повернутися до роботи та виконувати звичні рухи ліктем, залежить від того, який метод лікування використовувався. Після проведення медикаментозної терапії з фізіопроцедурами відновлювальний період займає місяць – півтора. Пацієнту необхідно використовувати шину або подушку для ліктя, щоб усунути біль. У реабілітаційний період важливо утримуватись від виконання тривалих, монотонних рухів рукою.
Наскільки швидко відновиться робота ліктьового суглоба після проведення хірургічної операції залежить від її виду. Операція з видалення виростка дозволяє максимально швидко позбутися синдрому і усунути біль. Після хірургічного втручання пацієнту необхідно пройти курс реабілітації щодо розробки ліктьового суглоба.
Якщо проводилася операція зі створення нового каналу для ліктьового нерва, реабілітаційний період може затягнутися, повне одужання та можливість повернутися до трудової діяльності настануть не раніше ніж через 3-3,5 місяці. Пов’язано це з тим, що м’язи, що відповідають за рухи ліктем, що згинають, були пошиті. Протягом місяця після операції рука пацієнта повинна знаходитись у шині, після зняття якої піде курс фізіотерапії.
